Жорстокий світ, де відіграв акорд добра останній,
де кожен день хтось проти тебе готує повстання
і ти надієшся, що завтра трохи краще стане.
Та сонце знов холодним встане. Крига не розтане.
В стані такому ти бачиш ворога в кожних очах
і уникати поглядів почав так тривожно. Хоча
твій ворог - це насправді той, хто завжди простягає руку.
Хто в очі братом називає, позаочі - сукою.
На жаль, в спину ножа втикає той, кого ти поважав,
з ким жив в душу душа, кому ніколи ти зла не бажав.
Завжди вважав, шо корєша. Кидає в жар, руки дрижать,
думки про те, де налажав. Та ти не винен, не зважай.
Вражає - ще вчора були одним цілим,
разом до кінця хотіли. А сьогодні все згоріло.
Так буває. Стрілки годинника біжать по кругу
і ти не знаєш, чого чекати ще від свого друга.
Ти не диктуєш долі правила. Доля диктатор.
Та, як відомо, ми її не в праві вибирати.
Ти довіряєш людям - люди здатні підставляти.
І де ти зараз, брате? Де ти, брате?
Студія 69, 2015