Весь вечір минає мій при телефоні,
Словами його годую я,
З думками стою на самотнім пероні,
Від нього так ближчає мрія моя.
Пустії гудки чи холодне не в зоні,
Нічого не гріє, довкола зима,
А я залишаюсь один на пероні,
Так довго минає година моя.
Усе життя, мов проводжу в містах де тебе нема.
Усе життя, мов мина на дорогу де ти сама.
Усе життя, будуть марно любити наші серця.
Усе життя, поки скажу тобі що ти моя.
В веселі твої галасливії ночі,
Ввірватись і випить б з тобою вина,
Взамін задивляюсь в чарівнії очі,
Але на яву лише снігу стіна.
Чомусь не збудив я дзвінком серед ночі,
Хоч щільно покрита моя мережа,
Розраду шукаючи в новім акорді,
Ти снишся мені, а чи снюсь тобі я.
Усе життя, мов проводжу в містах де тебе нема.
Усе життя, мов мина на дорогу де ти сама.
Усе життя, будуть марно любити наші серця.
Усе життя, поки скажу тобі що ти моя.
