Розрослася ліщинонька густо,
По ній жовтий цвіт.
Розбилося в миленької люстро
На дванадцять літ.
Підоймила ліщинонька вгору
Зелене гілля.
Зажурилась мила, що не скоро
В неї весілля.
Приспів:
Не сип, мила, скла,
Ой, не сип, мила, скла під червоную рожу,
Бо до неї я,
Бо до неї я приступити не зможу.
Не сип, мила, скла,
Ой, не сип, мила, скла да й під рожу під ружу,
Бо з неї квіток,
Бо з неї квіток я зірвати не здужу.
Зародила ліщинонька рясно -
Злото, не горіх!
Здогадалась дівчинонька вчасно,
Що любов - не гріх.
Потихеньку трясу ліщиною -
Мила зо мною...
По горішки пішов з дівчиною -
Верну з жоною!
Приспів.