метафізика щастя.
т.
сльози, не народившись, висихають всередині,
daddy, я розучилась плакати і натомість навчилась сміятися по-відьомськи
з німецьким акцентом,
для Карла я була Сабіною,
для Фрідріха - Лілею,
а для нього ich bin als die erste Liebe und auch die letzte.
метафізика щастя така нетривка і іманентно-болісна,
зосереджено кусаю губи до крови, до відчуття власного існування,
відривається місяць від стелі і котиться колесом
блискучою лускою сплячого океану.
земля завжди говорить до тих, хто здатен слухати,
тут надто багато чужих голосів і всі вони мовлять одне-єдине -
якщо сьогодні ти не навчилась дихати,
то хто тобі винен,
що забракло кисню в повітрі?
пульс всесвіту б'ється рівно і виважено під тоненькою шкірою люблячих,
незмінний маятник у руці минуло-майбутнього зараз,
твоїм іменем життя називало тих, хто мене вбивав, мене і рятуючи,
і я назову твоїм іменем
свого сина.