МИ РОЗДАЛИ СЛОВА,
МИ ВИНАЙШЛИ СВІТЛО
ТА НІКОМУ ВОНО НЕ СТАНЕ В ПРИГОДІ.
ТІЛО, ЯК ІРЖАВА СТРУНА
ТЯГНЕТЬСЯ ВВЕРХ
УБОГИМИ МРІЯМИ БЕЗ ЖОДНОГО ЗМІСТУ.
ЗУПИНИСЬ І ДИХАЙ В ПОВНІ ГРУДИ,
ДАЙ ОЧАМ ПОБАЧИТИ СЕБЕ.
В ЦЬОМУ ЦАРСТВІ СКОРО НАС НЕ БУДЕ,
КОЛИ НЕБО СПАЛЯТЬ – ТИ ЗАБУДЕШ ВСЕ.
ЗАБУДЕШ ВСЕ!!!
ТІНЬ ПОСМІХАЄТЬСЯ КВОЛО,
ГНИЛИМИ ЗУБАМИ
ВОНА ПРОГРИЗАЄ НАШУ ВІРУ.
ВІТЕР ПРОНИЗУЄ СПОКІЙ
І ЗНОСИТЬ ВСЮ СЛАВУ
ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕСУТЬ ЛАНЦЮГИ.
СОНЦЕ – ТИ ЄДИНИЙ ПРАПОР,
ТИ ЄДИНА ПРАВДА НА ЗЕМЛІ.
МИ УЖЕ ЙДЕМО, МИ ЙДЕМО НА БАЗУ:
ЗУПИНИ НАС І СПАЛИ ВСЕ, ЩО ЗНАЄМО МИ.
Сон довжиною у вічність
Нас поглинає дуже давно.
Ми знаємо про те, що цілий світ спить
У ящику з написом «біла байдужість».
СОООН ДОРІВНЮЄ СМЕРТЬ,
ТОООЖ ВІДКРИЙ СВОЇ ОЧІ,
СТАНЬ НА НОГИ І ПОДИВИСЬ
НА ПРОБЛИСКИ НОВОГО ДНЯ.
ДИХАЙ!!!
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!!
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!!
ДИХАЙ!!!
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!!
ТИ ЩЕ ЖИВИЙ!!!
